ВС-2012 Текст № 2

Текст № 2 до турніру “Відкриття сезону -2012″ ХМО КРОКС

У турнірах Харцизького міського осередку команди отримують три тексти.  Матеріали цих текстів використовуються оргкомітетом для формування бази питань у конкурсах : «Україна», «Кросворд», «Шпаргалка», «Скласти кросворда» – постійно, та деяких інших епізодично. Команди готують рукописні варіанти, якими можна користуватися під час гри. Зараз Вашій увазі пропонується текст № 2 до турніру «Відкриття сезону – 2012 »
500-річний Сичин дуб   «Донеччина» 1 червня 2012 року   Ігор Зоц
Ботанічна пам’ятка природи знаходиться в селі Мемрик Красно армійського району і є найдревнішою у нашому краї.
  Ще наприкінці минулого року в одній обласних газет з’явилася коротесенька інформація про те, що облрада оголосила  ботанічним пам’ятником природи місцевого значення 500-річний «Сичин-дуб» у селі Мемрик на території Михайлівської сільради. Дізнавшись новину, захотілося відразу поїхати на побачення з мовчазним свідком історії останнього пів тисячоліття. Однак вирушити в дорогу завадили постійні журналістські клопоти, та й похмура осінь не надихала проїхати з Донецька кілометрів з тридцять і там, де на покажчику написано «Мемрик», повернути ліворуч. ► І ось у травні, коли природа розкрила свої обійми, з’явилася нагода здійснити задумане. Але спочатку про свої наміри розповів Надії Анатоліївні Масло, заступнику голови Красно армійської райради.  Патріот рідного краю, авторка багатьох видань з історії району зголосилася зайнятися пам’яткою, адже новина про унікальність дуба виявилася для неї дещо несподіваною. Зібраною інформацією Надія Масло охоче поділилася. ► Виявляється, ще позаторік науковці Національного ботанічного саду імені М. Гришка, що в столиці, й директор Київського еколого-культурного центру В. Борейко побували у нас і написали наукове обґрунтування необхідності оголошення старовинного дерева ботанічною пам’яткою місцевого значення  «Сичин-дуб». За описом об’єкт являє собою старовинний екземпляр дуба череватого віком понад 500 років, на висоті 1,5 метра дерево має в охоплені 5,1 метри, висота дерева – 25 метрів. ► У довідці науковців, зокрема, написано, що дуб напрочуд цінне та довговічне дерево. Дерева ростуть у висоту до 150-200 років, пізніше лише потовщуються. Окремі екземпляри дуба доживають до 500 років, а поодинокі – до 1000 років. Дуби зберігаються у складі деревних насаджень дуже часто з тих часів, коли умови для них були сприятливіші ( вологіші літа та тепліші зими). Завдяки своїй посухостійкості ( вони добре переносять посуху та високі температури повітря – до 40оС) та стійкість до засолення дуб являє собою одну з найцінніших природних лісових порід. Вказане дерево має декоративну щільну крону та міцний корявий стовбур та кору. ► У давні часи всю Європу – від Ла-Маншу до Волги – вкривали первісні ліси, в яких,звичайно ж , височіли і могутні дуби. Вчені відзначають, що впродовж останніх десяти тисяч років ( голоцену) посушливі етапи змінювалися вологими, що могло позначитися на розвитку дібров. Наразі відзначають хвилю  згасання дібров, що може бути пов’язане з настанням чергового несприятливого для них періоду. Внаслідок цього фактору, а також майже суцільної вирубки, чисті природні діброви збереглися лише в поодиноких місцях : Біловезькій Пущі, заплаві Прип’яті та Сіверського Дінця тощо. ► Враховуючі майже цілковите знищення дібров у Західній Європі, деревина дуба користується великим попитом, що стимулює незаконне винищення на території України. Це є ще однією причиною для негайного взяття усіх вікових дерев цього виду в Україні під охорону. ► Враховуючі високу цінність дерева, його доцільно оголосити ботанічною пам’яткою місцевого значення, назвавши місцевою назвою – «СИЧИН-ДУБ». ► Із цим клопотанням київські екологи звернулися до природо охоронців Донеччини, а вони – до місцевої громади. Відтак Михайлівська сільрада офіційно визнала «Сичин-дуб» ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Тепер відповідне рішення має ухвалити обласна рада.  ► Але, як виявилося, пам’ятка перебуває на земельній ділянці площею 0,01 гектара, що є приватною власністю. А значить, потрібна згода власника щодо охоронних зобов’язань. Як запевняють у сільраді, проблем тут не буде, оскільки «Сичин-дуб» є спільним надбанням. ► Потрапивши  минулої п’ятниці до Мемрика з Надією Масло і фотожурналістом із Києва Олександром Синицею, ми були вражені диво-деревом, яке вдалося обійняти лише вчотирьох. Від доторку до велетня по тілу розливалася якась спокійна і свіжа сила, тож, обійнявши дерево, хотілося цю мить продовжити …  Словом , краще самому відчути енергію дуба, ніж описати. Тож недаремно сюди приїздять весільні кортежі, щоб сфотографуватися. В основному, з міста, бо Мемрик – село невелике, рідко тут місцеві молодята грають весілля. ► У пошуках якоїсь цікавої історії, пов’язаної з дубом, завітали до Ольги Михайлівни Овчаренко, сьогодні найповажнішої за віком жительки села. Вона розповіла, що багато років, ще перед Великою Вітчизняною війною, той дуб усі називали столітнім, а справжнього віку не знав ніхто. А «Сичин» він тому, що нічні птахи сичі його облюбували … Ось і вся історія.  ► Втім, як це часто буває, завжди знайдеться хтось небайдужий, хто знає більше і може про це розповісти. Так що біографія в бувальщинах чи легендах півтисячолітнього дуба тільки починається. Головне, в чому ми переконалися, – унікальне дерево в Мемрику виглядає молодцювато, а під охороною держави проживе стільки ж. Принаймні, ми щиро на це сподіваємося. 
Дивовижні факти про людину.  «Житейские мелочи» № 26  2012 рік      Не дивлячись на баточисельні дослідження людського тіла,  багато його функцій та особливостей все одно залишаються таємницею.  Не буде перебільшенням сказати, що кожна частина тіла – диво. Пропонуємо вам декілька фактів про наше тіло, які змусять вас замислитися .
Людське тіло може жити без значної частини внутрішніх органів. Навіть якщо ви втратили шлунок, селезінку, 75 % печінки, 80 % кишечника, одну нирку, одну легеню – ви все одно зможете жити. ► Найбільшою клітиною організму людини є жіноча яйцеклітина, а найменшою – чоловічій сперматозоїд. ► Найсильнішим м’язом людського тіла є язик,  а найміцнішою частиною – кістка щелеп. ► Людська нога складається з 52-х кісток, що складає майже чверть всіх кісток організму. ► Кислота шлунку така концентрована, що може розчинити навіть лезо бритви. Причина, за якої  вона не роз’їдає шлунок у тому, що клітини стінок шлунка оновлюються досить швидко. Так що виходить, що ми отримуємо новий шлунок кожні три-чотири дні. ► В легенях міститься біля 2400 кілометрів дихальних шляхів ї від 300 до 500 мільйонів порожнин. Вони мають загальну площу біля 70 квадратних метрів, приблизно таку площу займає одна сторона тенісного корту. Крім того, якщо всі капіляри, що оточують порожнини в легенях, розкрутити та покласти кінці до кінців, вони простягнуться на 992 кілометрів. Дивно, але ліва легеня менша , ніж право – так залишається більше місце для серця.  ► За 30 хвилин людське тіло виділяє стільки тепла, що можна закип’ятити півтора літри води. ► В людському тілі міститься стільки заліза, що його вистачить на цвях довжиною 8 сантиметрів. ► У кожної людини свій унікальний запах, виключенням є одно яйцеві близнюки, котрі пахнуть однаково. ► Зуби починають рости за 6 місяців до нашого народження. Тому-то 1 з 200 новонароджених має хоча б один зуб. ► У дитини при народженні нараховується близько 300 кісток, а у дорослих – всього 206. Це тому, що кістки зростаються між собою і їх кількість зменшується. ► Наш ніс може запам’ятати 50000 різних ароматів. Але у жінок, як правило, нюх розвинений краще, ніж у чоловіків. ► Вагітні жінки протягом першого триместру мріють про три речі: жаби, черві,рослини у горщиках. Вчені не можуть зрозуміти чому це так.  Можливо, з-за наростаючого дисбалансу гормонів в організмі під час вагітності. ► Людська клітина мозку може зберігати в 5 разів більше інформації, ніж енциклопедія. ► Наші очі з народження залишаються однакового розміру, а ніс та вуха ніколи не перестають рости. ► Швидше за інші  росте ніготь на середньому пальці.

 

Виробник : МНПО «Біокон» Донецьк Україна   ► Лікувально-профілактична зубна паста  «Проти хвороб ясен з цілющими травами» . Дія : Цілюща дія календули лікарської та ромашки аптечної здійснює потужний протизапальний ефект.  Підвищує захисні реакції пародонта шляхом стимуляції процесів раннього за живлення. Проникає у зубо-ясневі кишені та має протимікробну дію. Видаляє зубний наліт. Освіжає дихання. Застосування : Регулярне використання пасти сприяє комплексній профілактиці хвороб ясен.   ►  Лікувально-профілактична зубна паста «Для чутливих ясен та зубів лісова свіжість без фтору». Дія : Цілющі хвойно-каратинові речовини рослинного походження сприятливо діють на ділянки порожнини рота що легко травмуються. Паста здійснює протизапальну, в’яжучу та знеболюючу дію. Пригнічує ріст бактерій, не подразнює слизову. Бальзамічні речовини, хлорофіл та вітаміни заживлюють мікротравми і відновлюють епітелій. М’яко відбілюють та видаляють зубний наліт, не пошкоджують емаль зуба. Забезпечують свіжість дихання та гарний настрій. Не містить фтор !  Застосування: Не забувайте чистити зуби, як мінімум, 2 рази на день. ► Універсальна лікувально-профілактична зубна паста «Проти карієсу та хвороб ясен» Дія: Унікальний цілющий склад пасти ефективно захищає від карієсу та хвороб ясен. Зміцнює тканини зуба фтором та мінеральними речовинами. Перешкоджає дії бактерій, токсинів та кислот. Завдяки екстрактам медичної п’явки, ромашки аптечної та календули володіє потужною протизапальною дією, стимулює обмін речовин та відновлює епітелій ротової порожнини. Видаляє зубний наліт та відбілює зуби. Надовго освіжає дихання. Застосування:   Рекомендована як  оздоровчий засіб для регулярного використання.  ► Лікувально-профілактична зубна паста «Захист від карієсу крейдяна»  Дія:  Закріплює тверді тканини зуба фтором та мінеральними речовинами. Забезпечує довготривалу дію фтору. Захищає зуби від руйнуючих факторів. Завдяки протимікробним властивостям запобігає дії бактерій, ферментів, кислот в каріозних зубах та ясневих кишенях. Ефективно видаляє зубний наліт. Має м’яку відбілюючи дію. Освіжає дихання та має приємний смак. Застосування : Регулярне використання пасти сприяє надійному захисту від карієсу. ► Лікувально-профілактична гігієнічна зубна паста «Лісова свіжість потрійний захист крейдяна»  Дія : хвойно-хлорофіло-каротинові речовини – це продукти переробки хвої сосни , які  забезпечують протизапальну, в’яжучу та знеболюючу дію. Вітаміни , бальзамічні речовини стимулюють відновлювальні процеси, покращуючи стан зубів та ясен. Нейтралізують шкідливу дію бактерій та токсинів за рахунок ефективних протимікробних препаратів. Відбілює та видаляє зубний наліт. Освіжає дихання. Рекомендована для профілактики захворювань ясен та зубів.  Застосування : Не забувайте чистити зуби не менше двох разів на день. ►
Леся Українка  «Давня казка»  частина 3-я   Боже, боже! що то може  Наробити серенада!..    Зникла в серденьку в Бертольда    Темна туга і досада.   Усміх  донни  Ізідори   Був  дедалі  все  ясніше,    І  щораз  вона ставала    До  Бертольда  прихильніше.    Далі  перстень  Ізідорин    На  руці  у  нього  сяє,    Нареченою  своєю    Він кохану  називає.   Як  же  бучно ,  як  же  втішно   Всім  гулялось  на  весіллі!   Танцювали,  попивали  

Від  неділі  до  неділі.  Всіх  приймали,  всіх  вітали,   Всім  уміли догодити,    Тільки  нашого  поета   Пан  забувся  запросити.  

Звісно,  клопоту  багато   Завжди  пану  молодому, –   Хто  ж  би  міг  ще  пам’ятати   Про  якогось  там  сірому ?   

Час летів,  немов  на  крилах,   І  мов  сон,  життя  минало.   Та  незчувсь  Бертольд,  як  лихо   Несподівано  настало.   Забажалось королеві   Звоювать чужеє  царство,   Розіслав  він  скрізь герольдів    На  війну  скликать лицарство.   І  якраз  серед   бенкету   

В  замку  нашого  Бертольда  Залунала   гучна  сурма   Королівського  герольда.   Прощавай,  дружина  люба,    Всі  розкоші,  всі   вигоди!   Все  те  треба  проміняти    На  далекії  походи.   Залишить Бертольдо мусив   Молодую Ізідору,   У неділю вранці-рано 

 Вже  він  вирушив  із  двору.    Подалося  геть за море   Все  одважнеє  лицарство;   Там  за  морем  десь лежало   Бусурменське  господарство.   І пішло  одважне  військо   Через  нетрі  та  пустині;    Не один  вояк смутився   По своїй  рідній  країні.   Та коли  вже  надто тяжко Туга серце обгортала,   То співці співали  пісню,   Пісня  тугу розважала:   «Не  журись,  коли  недоля   В край чужий  тебе  закине!   Рідний  край  у тебе  в серці  ,   Поки  спогад   ще  не  гине.   Не   журись, не  марно   пройдуть   Сії   сльози й  тяжка  мука;  Рідний  край  щириш  любити   Научає  нас  розлука».   Так  вони  співали,  йдучи   Через дикії   пустині,   Додавав  той  спів  розваги  Не  одній  смутній людині.   Попереду  всього  війська  Три старшії  виступали:   Карлос,  Гвідо  і  Бертольдо;  

За  одвагу  їх   обрали. Їдуть,  їдуть,  врешті   бачать –   Три дороги  розійшлися,   Розлучились три   найстарші,   Кожний  різно  подалися…   Карлос  вибрав  шлях   направо,   Гвідо   вибрав   шлях   наліво,   А   Бертольд   подався   просто.   «Дай   же,   боже, вам!» – «Щасливо!»  І   Бертольдові спочатку  Справді   щастя   панувало,   Довелося   звоювати    Городів  чужих чимало.   От  вже  він   на стольне   місто  Погляда одважним   оком.   Але   тут-то   саме   щастя   Обернулось іншим   боком.   Чи   то  врешті   у   Бертольда   Притомилося   лицарство,   Чи   то   владар   бусурменський   Міцно  так  тримавсь за   царство, –   Тільки   твердо   так   трималось  Місто   гордеє,   уперте,   Раз   одбилось,   потім   вдруге,   Потім   втрете,   ще й вчетверте.   Тут  прийшлось Бертольду з лихом:  Край чужий, ворожі люде,   Голод, злидні, військо гине…   Що то буде, що то буде?!.   Місяць, другий вже ведеться   Тая прикрая облога,   Серед війська почалися   Нарікання і тривога.   Приступили до Бертольда   Вояки й гукають грізно:  «Гей, виводь ти нас ізвідси!   Геть веди, поки не пізно!   Нащо ти сюди на згубу     Підманив нас за собою?   Чи ти хочеш, щоб усі ми  Наложили головою?  Осоружне нам се місто!  Хай їй цур, такій облозі!   Хай їй цур, самій тій славі!   Хай їй цур, тій перемозі!..»   Хтів Бертольд розумним словом   Люте військо вгамувати,   Та воно дедалі гірше  Почало репетувати.   Далі кинулись до зброї…   Бог зна, чим би то скінчилось…   Але тут хтось крикнув: «Стійте!»,   Військо раптом зупинились.  

Вийшли тут наперед війська   Військові співці славутні,   Всі вони були при зброї,   А в руках тримали лютні.   З них один промовив:  «Браття! Часу маєте доволі,   Щоб Бертольда покарати,   Він  же й так у вашій волі.   Ми б хотіли тут в сій справі  

Скілька слів до вас сказати,  Та співцям співати личить,   Отже, ми почнем співати».   Тут один із них тихенько   Струни срібнії торкає,  Усміхається лукаво   І такої починає:   «Був собі одважний лицар,  Нам його згадать до речі,   Він робив походи довгі –

   Від порога та до печі.   Він своїм язиком довгим   Руйнував ворожі міста…   Чули ви його розповідь:   «Я один, а їх аж триста!»  

Ну, та сей одважний лицар   Якось вибрався до бою.   І вернув живий, здоровий:   Талісман він мав з собою.    Я гадаю, талісман сей   Кожен з вас тут знать готовий,   Се буде речення мудре:   «Утікай, поки здоровий!»   «Утікай, поки здоровий!» –   Всі співці тут заспівали;   Вояки стояли тихо,   Очі в землю поспускали.   Раптом зброя заблищала,   І гукнуло військо хором:   «Ми готові йти до бою!   Краще смерть, ніж вічний  сором!»   І метнулися у напад   Так запекло, так завзято,   Що не встигла й ніч настати,    Як було вже місто взято.   Місто взято, цар в полоні   Бусурменський. Перемога!  От тепер уже одкрита   Всім у рідний край дорога.   Тут на радощах Бертольдо  Всіх співців казав зібрати,   І, коли вони зібрались,   Привселюдно став казати:   «Ви, співці славутні наші,  

Ви, красо всього народу!  Ви нам честь відрятували,  Вам ми винні нагороду!»   Та співці відповідали:   «Ні, не нам, ласкавий пане,  Той, хто сих пісень   навчив нас,   Нагороду хай дістане».   «Де ж він, де? – гукнув Бертольдо.   Що ж він криється між вами?» –   «Він не тут, – співці говорять, –   На війні не був він з нами.    Він зостався, щоб піснями   Звеселять рідну країну,   Там він має розважати   Не одну сумну родину».   «Знаю я сього поета   І його величну душу,   І тепер йому по-царськи   Я подякувати мушу.   Тільки б дав нам бог щасливо   Повернутися додому,   Срібла, золота насиплю   Я співцеві дорогому!..»  

Виробництво перших знарядь. Україна. Хронологія розвитку.
Найпростішим способом зміни природної форми каменю є удар. Цей динамічний засіб впливу на тверді тіла випливав із фізичних властивостей каменю. В палеоліті удар, що мав на меті оббивку або розщеплення каменю за певним замислом, здійснювався іншим каменем, який виступав у ролі відбійника. Щоб пом’якшити удар і не розколотися від контрудару, відбійник мусив бути в’язкішим – м’якішим за розщеплюваний камінь.  ► Емпіричним шляхом гомін іди дійшли до розуміння того, що видовжена й пласка галька чи плитка каменю є найбільш придатною для перетворення її на знаряддя ударної дії. Її було легше розколоти й загострити, загострений кінець був віддалений від пальців рук, що бо вберігало їх від поранення під час здійснення ударних операцій. Потоншення повздовжніх країв шляхом їх обтісування дало можливість використання цього знаряддя вже не тільки для рубання, але й різання. Так стався перехід від чопера до більш універсального макрознаряддя – рубила. ► Кожен з продуктів розщеплення отримав своє найменування і свої характерні особливості . Жовна, від яких  відколювали пласкі сколи – заготовки для знаряддя, називають нуклеусами або ядрищами. Крім сколів – заготовок під час розщеплення нуклеуса утворюються численні сколи-покидьки – «відходи виробництва» . Сколи, що мають укорочені пропорції, називаються відщепами, а ті, в яких довжина удвічі й більше перевищує ширину – пластинами. ► З переходом до техніки виготовлення заготовок шляхом розщеплення витрати сировини стають меншими: адже з однієї гальки чи жовна кременю у такий спосіб можна  було отримати кілька заготовок для знарядь. У знаряддя скол-заготовка перетворювався шляхом підправки його країв дрібними сколами-лусочками. Така вторинна обробка, що отримала назву «ретуш», здійснювалася легким постукуванням або різким натиском ретушера. ► Використання кістки людиною зафіксовано ще в палеоліті. Але в цей період вона ще не відігравала ролі сировини для виробництва знарядь. Великі кістки використовували як метальні палиці, їх розбивали для добування кісткового мозку, а здатність довго жевріти використовували для підтримання вогню у вогнищі. Розколоті уздовж тонкі кістки застосовували як палки-копалки. У пізньому палеоліті стали широко використовуваним й дрібні трубчасті кістки , із яких виготовляли наконечники, шила, голки , намиста тощо. ► Таврія. Гаспра. На південному березі Криму біля села Гаспра неподалік від Ялти зібрано близько 300 галькових знарядь, які, можливо, пов’язані з алювієм давньої морської тераси. Вигляд знахідок дуже архаїчний – олдувайський: галькові чопери, уніфаси, протрубила, знаряддя на сколах. Подібні вироби знаходили і в деяких інших місцях півострова – поблизу Артека, Ай-Петрі, Ечкі-Дагу. Не виключено, що вони належать до найдавнішого відтинку часу в палеоліті України. ► Запоріжжя. Андріївка. Кілька тисяч інтенсивно патинованих крем’яних виробів зібрано на поверхні мису правого берегу річки Велика Вись біля села Андріївка Кіровоградської області. Знахідки досить своєрідні: для них характерні архаїчні прийоми обробки, численними є зубчасті знаряддя, скребки й скребла на масивних відщепах. Натомість гостроконечники поодинокі, а двобічних знарядь зовсім немає. ► Поділля. Пронятин. Стоянка знаходиться поблизу міста Тернополя. Розкопки дали багатий левалуа-мустьєрський матеріал. Але найцікавішою знахідкою є зображення якоїсь тварини , вирізьблене на губчастій поверхні кістки бізона. Якщо середньопалеотичний вік її отримає додаткове підтвердження, мова йтиме про унікальне свідоцтво образотворчої діяльності неандертальської людини.

Еще интересные записи по данной теме

Share

Tags:

One Response to “ВС-2012 Текст № 2”

  1. Cici пишет:

    And I thought I was the sensible one. Thanks for setting me srtiahgt.

Leave a Reply